Якби поштовх до змін та народження нового мали відображення в природі, це була би водна гладінь. Легко торкніться або обруште у неї щось важке — підуть брижі, хвилі. Але згодом настане новий спокій.

У ньому дитячий сміх у дворі перемежається з криками чайок. Там зустрічаються палаюче сонце та спокійна глибина. І коли на обрії вони все ж об’єднуються, народжується щось бузково-рожеве — захід, який запам’ятовується на все життя.

Місто металургії та порту відображає цю палітру. Його форма — це морські хвилі та гладке небо. Це буркіт обладнання та віднайдений штиль. І пам’ять, яка допомагає йти вперед та знати, що ти непереможний.
Це — Маріуполь.

Сміх дитячий в маленьких двориках

Море та чайки

Звук удару на ринзі або об грушу